Таємні чи відкриті, постійні чи разові, сплановані чи випадкові, пробачені чи непрощені — зради бувають різними, як і кожен унікальний сценарій життя. Константа тут лише одна: від них ніхто не застрахований. Багато чоловіків та жінок руйнують свої стосунки нескінченними ревнощами та постійними підозрами, ходять «хвостиком» за партнером(кою), влаштовують їм допити та скандали, позбавляють особистісного простору, стежать самостійно чи витрачають кошти на спеціальні програми та додатки. Проте, все це не має жодного сенсу. Адже психологи давно довели, якщо людина вирішила, що зрада допустима для нього/неї, то це відбудеться. І також, якщо людина захоче піти до іншого(ї), то ні вищевказані методи, ні спільні діти, ні майно нікого не втримають. Це лише ілюзія надійності, на яку не варто покладатися. Ризики будуть завжди, а коли вони найвищі — читайте далі.                                                                                  

       Що ж вважати зрадою?

«Ой, зрозуміло що» — ймовірно скажете ви. Однак, ні. Статистика у цьому питанні насправді дуже цікава. За дослідженнями американських вчених близько 70% пар ніколи не обговорювали питання зради, оскільки впевнені, що партнер(ка) поділяє їх погляди за замовчуванням. А між тим, серед цих же людей були 6% хто вважав, що пригостити особу протилежної (або своєї, у випадку гомосексуальних пар) статі у ресторані є доконаним фактом зради та причиною для розлучення. Надалі у цій статті під зрадою ми розумітимемо стандартний «забіг у гречку», тобто сексуальні стосунки. Однак, майте на увазі, що такі речі слід обов’язково відверто проговорювати зі своїм партнером(кою).   

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *